Загальношкільні батьківські збори

План:

1. Завершення навчального року:
- ЗНО та ДПА 2017 року;
- Харчування;
- Підготовка навчального закладу до нового навчального року(ремонт навчальних кабінетів,спортивного залу,їдальні).

2. Національно-патріотичне виховання - пріоритетний напрям роботи школи.

3.Соцмережі- небезпека для підлітків "Синій кит".

1. Завершення навчального року. ЗНО та ДПА 2017 року

Як будуть проведені шкільні іспити у 2017 році

Міністерством освіти і науки затвердженіорієнтовні вимогидо проведення школамидержавної підсумкової атестаціїучнів у системі середньої освіти. Документом визначено зміст і особливості проведення шкільних іспитів у цьому навчальному році.

У 2017 році строки проведення ДПА у початковій та основній школі визначатимуться шкільними педагогічними радами, а учні 11-х класів складуть випускні іспити у формізовнішнього незалежного оцінювання.

Атестація учнів 4-х та 9-х класів буде проведена за місцем навчання школярів та виключно у письмовій формі. Завдання для проведення іспитів укладатимуться вчителями.

У школах або класах, у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, державна атестація може складатися мовою вивчення предмета.

Державна підсумкова атестація упочатковій школі (4 клас)проводиться з трьох предметів:

української мови-18 травня

літературного читання-16 травня

математики-23 травня.

Державна підсумкова атестація восновній школі (9 клас)в 2017 році буде проведена з трьох предметів:

української мови -1 червня,

математики-5 червня

біології -8 червня

тапредмета за виборомпедагогічної ради школиз одного із навчальних предметів: української літератури, зарубіжної літератури, іноземної мови, історії України, всесвітньої історії, правознавства, географії, біології, хімії, фізики або інформатики.

Державна підсумкова атестація устаршій школі (11 клас)проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання з 23 травня по 16 червня 2017 року з трьох предметів:

1)українська мова;

2)математикаабоісторія України(період ХХ – початок ХХІ століття); випускники можуть обирати один з цих двох навчальних предметів незалежно від профілю навчального закладу;

3)предмет за вибором учняз одного із навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова, математика, історія України (період ХХ – початок ХХІ століття).

Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета історію України і навпаки.

Для визначення оцінок за ДПА зараховуватимуться результати виконання всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або її частини залежно від предмета.Інформація про перелік завдань, результати виконання яких зараховуватимуться як оцінка за ДПА.

Результати зовнішнього оцінювання у вигляді оцінок за шкалою 1-12 балів будуть зазначені у відомостях результатів ДПА та передані школам в електронному вигляді.

Орієнтовними вимогами до проведення державної підсумкової атестації учнів у 2016/2017 навчальному році також визначено вимоги до змісту та оцінювання підсумкових контрольних робіт державної підсумкової атестації упочатковій школі.

Також документом докладно визначено зміст та особливості проведення державної підсумкової атестації восновній школіз української мови, математики, іноземних мов, історії, географії, біології, хімії, фізики, інформатики, правознавства тощо.

Харчування.Шкільна їдальня.

Харчування учнів 100 %.

* За бюджетні кошти харчуються 7 дітей.

* За батьківські- 8 учнів.

* За кошти с/ради- 21дитина.

Хочу зазначити,що 17 лютого на сесії Депутатський корпус виділив на покращення харчування дітей 18500грн.(10грн. дітодень).

За 2015-2016 н.р.,в харчоблоці відбулись суттєві зміни:

1. Проведено водопостачання(придбано бойлер, насос, та обладнання для підведення гарячої води),на суму 15 000грн.

2.Придбано електроплиту- 5000грн.

3.Кухонну шафу-3700грн.

4.Холодильник-12000грн.

5.Замінено 3 вікна на металопластикові,на суму 8100грн.

6.Зроблено ремонт харчоблоку(придбано лінолеум,карнизи,тюль,фарба...) на суму-5200грн.

7.Придбано столи і табуретки-10000грн.

З них:3400- допомога меценатів.

55600-Допомога селищного голови Найсик О.В.

Спортивна зала.

Нажаль вже 10 років спортивний зал в зимовий період повноцінно не функціонує,так,як відсутнє опалення.

Але протягом 2015-2016 н.р. ми впевнено крокуємо до своєї цілі зробити все можливе для того,щоб наші діти мали змогу повноцінно займатися на уроках фізичної культури та спортивних секціях в будь-яку пору року.

За кошти с/ради придбано :

* вікна на суму 22600грн.

* гімнастичні мати-3900грн.

Замінені вікна в коридорі,що веде до спортивного залу-10000грн., (виділила кошти обласний депутат Демченко Т.В.)

Завдяки нашим спонсорам,і допомозі робітників районного депутата Ткаченко І.В., ми змогли відремонтувати підлогу на суму 1000грн.

На даний час ми співпрацюємо з головою с/ради Найсик О.В., 17 лютого на сесії Депутатський корпус виділив на ремонт спортивної зали 5450 грн. Ми докладемо спільних зусиль по усуненю всіх недоліків спортивної зали.І маємо надію,що наші діти,матимуть змогу з нового навчального року відвідувати уроки фізичної культури і в зимовий період. Начальник відділу освіти пообіцяла допомогти придбати котел на опалення.

Ремонти навчальних кабінетів плануються за рахунок батьківських коштів.

Ремонт школи-3000грн.

2.Національно-патріотичне виховання - пріоритетний напрям роботи школи.

Патріотизм сьогодні є нагальною потребою і для людей, і для держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечить повноцінний гармонійний розвиток як особистості в державі, так і суспільства в цілому.

Патріотичне та духовне виховання підростаючого покоління забезпечить цілісність народу України, його національне відродження, об'єднання різних етносів і регіонів країни, соціально-економічний і демократичний розвиток України, розбудову та вдосконалення суверенної правової держави, соціально-політичну стабільність у державі та гідне представлення нашої країни у світі.

Який же патріотизм, які якості і риси повинні мати школярі? Серед характерних ознак патріотизму визначаються розуміння і сприйняття української ідеї; сприяння розбудові державної незалежності; засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам'яті; військово-патріотичне виховання тощо.

Тож і тема виховної роботи нашої школи:Патріотичне виховання як засіб формування гармонійної особистості з чіткою громадянською позицією.

Метою патріотичного виховання є: становлення громадянина-патріота України,готового самовіддано розбудовувати її як суверенну,незалежну,демократичну,правову,соціальну державу,забезпечувати її національну безпеку,знати свої права й обов'язки,цивілізовано відстоювати їх,сприяти єднанню українського народу,громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Завдання патріотичного виховання:

* утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей;

* поваги до культурного та історичного минулого України;

* виховання поваги до Конституції України,законів України,державної символіки;

* визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

* визнання духовної єдності населення усіх регіонів України;

* формування толерантного ставлення до інших народів,культур і традицій;

* формування мовної культури,оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.

Напрямки патріотичного виховання:

* державний;

* соціальний;

* військовий;

* правовий;

* психолого-педагогічний.

Форми патріотичного виховання:

* інформаційно-масові;

* діяльнісно-практичні;

* інтегративні;

* діалогічні;

* індивідуадьні;

* наочні.

Ми дотримуємось таких принципів:

* національної спрямованості;

* гуманізації виховного процесу;

* самоактивності і саморегуляції;

* культуровідповідності;

* полікультурності;

* соціальної відповідності.

Відповідно до річного плану роботи проводяться численні заходи та акції щодо вдосконалення патріотичного виховання в нашому навчальному закладі:

1.Допомога військовим від педагогічного колективу.

2.Частими гостями школи є учасники АТО на сході України та воїни-афганці:

* Зустріч Чабанова Анатолія Миколайовича із зони АТО.

* Зустріч із учасником АТО Твердохлібом Віталієм Сергійовичем.

* Зустріч з воїном АТО Замашкіним Андрієм Олександровичем та з воїном-афганцем Грибом Миколою Федоровичем.

* Урок в 1 класі "З Україною в серці"(запрошений учасник АТО Славінський Ігор Олегович).

* Урок мужності "Вам герої..."(зустріч з учасником АТО Бита Сергієм Миколаєвичем).

* Привітання учасників АТО з Днем захисника України.

3.Щорічно проводимо зустрічі з учасниками Великої Вітчизняної війни(на превеликий жаль осторбайтера Маляренко Меланії Кузьмівни вже немає в живих).

4.Проводимо благодійні ярмарки(збір коштів для учасників АТО).

5.В нашому закладі створена музейна кімната,яка завдяки діяльності вчителя історії,учнів поновлюється новими експонатами та інформаційними матеріалами.

* Відкриття музейної кімнати.

* Музейна кімната бойової і трудової слави.

* Відвідування музейної кімнати кореспондентами обласної газети"Вечірній Миколаїв".

* Відвідування музейної кімнати гостею Миколаївського краєзнавчого музею.

6.З метою належного відзначення знаменних дат проводились:

* Вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні.

* Мітинг "Ніхто не забутий,ніщо не забуте".

7.Учнівське самоврядування є ініціаторами акцій "Привітай ветерана":

* Привітання осторбайтера Маляренко Меланії Кузьмівни.

* Солдатської вдови Минько Лідії Кузьмівни.

* Ветерана війни Пшеничного Миколи Трохимовича.

Спливає час,наші герої ідуть в небуття,але пам'ять про них та їхні подвиги житиме вічно!

8.Учні та педагоги школи є активними учасниками заходів селищної ради.

* Відкриття пам'ятного знака села Ольгополь.

* Відкриття пам'ятника воїну-визволителю села Ольгополь Жуку Миколі Володимировичу.

8.В школі традиційно проходять екскурсії до музейної кімнати в день визволення села Ольгополь.

* Лінійка до Дня битви під Крутами.

* Афганістан - біль моєї душі...

* Бібліотечний урок " Народний рух за перебудову".

* Т.Г.Шевченко -великий син українського народу".

* Акція " Посади калину коло хати,будуть довго люди пам'ятати".

* Флешмоб " Ми щасливі діти".

* Перші уроки в 5-9 класах " Щоб у серці жила Україна".

* Години спілкування у 1-2 класах " Україна наш спільний дім".

* Патріотичний флешмоб "Ми- майбутнє України".

* Свято квітів та врожаю . Виховна година "Ми нація єдина,твої ми діти,Україно!"

* Проводимо єдиний урок до Дня Соборності " Подія що пережила час".

* Шевченківські читання.

* Заходи до 160- річчя з Дня народження та 100- річчя з Дня смерті І.Франка.

* Виховна година " Україна - Єдина країна".

9.Проводимо акції:

* " Лист солдату".

* Акція " Допомога Авдіївці".

* Акція "Прапор України - прапор миру"(вирощували квіти для участі в акції ).

Про проведенні заходи розміщуємо інформацію на нашому шкільному сайті та пишемо статті,замітки,які друкуються в районній газеті "Єланецький вісник".

3.Соцмережі- небезпека для підлітків "Синій кит"

В Україні все голосніше говорять про "групи смерті", адміністратори яких навмисно і свідомо доводять підлітків до самогубства. Тільки за попередніми підрахунками українських правоохоронців, близько 13 тисяч дітей від 12 до 16 років зараз є учасниками суїцидальних груп у соціальних мережах.

Відразу зауважимо, не тільки наша країна страждає від юнацького психозу. Але найгірше справи йдуть у Росії, звідки, власне, «вірус самогубств» і перекинувся до нас.

Звідки з'явилися «Синій кит» і «Тихий дім»

«Групи смерті» - не новина для інтернету взагалі і пострадянського простору зокрема. Нещодавно Мережа буквально кишіла сайтами і форумами з глибокодумними або двозначними назвами - MySuicide, "Маленька комірчина на задньому дворі", "Палата №6", Suicide_ru.

Їх відвідувачі - традиційно молодь і підлітки. Чим важчі часи - тим більша їхня активність.

Найбільший за два останні роки сплеск зацікавленості «суїцидальними» групами і нахилами в Росії стався наприкінці 2015 року. Якась 17-річна Рената Камболіна (псевдонім у соцмережі -Ріна Паленкова) з Уссурійська покінчила життя самогубством. Дівчинка просто лягла під потяг. За хвилину до смерті вона запостила селфі на тлі проїжджаючого поїзда, підписавши його - «Ня. Пока».

Дівчинка з цілком благополучної сім'ї, нормально вчилася в школі, доброзичлива і талановита. Що могло штовхнути її до смерті? Відповіді на це запитання немає, є лише припущення, що причиною могло стати підліткове кохання.

З тих пір ім'я Ріни стало прозивним, перетворившись на своєрідний нездоровий підлітковий культ, з'явився хештег#няпока.

Оманливий піар став причиною десятків дитячих смертей

Цим нездоровим феноменом скористалися нечисті на руку (або нездорові на голову?) адміністратори деяких груп у соцмережах. Переважно ВКонтакте з'явилося кілька груп з дивними і начебто безневинними назвами на кшталт«Розбуди мене о 4:20», «Тихий дім», «Кити», «F57», «Море китів», «Синій кит»(ці групи активно видаляються , але на їхньому місці відразу виникають дві нові).

Їх загальний зміст зводився до тлінність буття, недосконалості життя, неприйняття підлітків суспільством. Все це перемежовується то веселими картинками, то обіцянками виграшів, то романтичними фразами про вічне, але нерозділене кохання.

Одним словом, прямого натяку на суїцид контент груп не містив, але тонкій підлітковій психіці, скажімо так, прямого натяку і не потрібно. Досить просто підтримувати в дитині розчарування в житті і невіру у власне майбутнє.

Як пишуть російські ЗМІ, якоїсь миті адміністратори декількох груп вирішили збільшити кількість підписників, організувавши «смертельний флешмоб самогубств». Ідея полягала в тому, що, за домовленістю з адміністраторами групи, підлітки симулювали самогубство - писали прощальні записки у своїх статусах і на місяць зникали з соцмереж.

Ідея "спрацювала" - багато дітей повірили в те, що їхні однолітки дійсно звели рахунки з життям, кількість передплатників груп зросла в рази, рівно як і кількість смертельних хештегів#хочувигру #явигретощо.

Як пояснив нині заарештований один з таких горе-адмінів - 21-річний росіянин Філіп Будейкін, відомий як Філіп Лис, ідея була лише у збільшенні кількості відвідувань груп, але не доведення до реальних самогубств.

Проте через Будейкіна звели рахунки з життям мінімум 15 дітей (!). Сам він заявляє, що страждає від роздвоєння особистості і піддавався в дитинстві знущанням. Однак експерти підтвердили його осудність. Правда, за всі ці смерті адміну груп смерті загрожуємаксимум 5 років в'язниці.

Після затримання Будейкіна активність смертельних паблік зросла в рази.

Як грають з «синіми китами»

Суть цих спільнот може подаватись по різному, але зводиться до одного - гри, протяжністю у 50 діб, результат якої один: у разі виграшу - смерть.

Жертви просяться в гру самі або ж адміни груп смертівишукують їх за депресивниим постами на сторінках у соцмережах.

Щодня діти мають прокидатися о 4:20. Адміни смерті ведуть з ними позірно задушевні бесіди, просять повідомити домашню адресу, дані про сім'ю і власні страхи. Потім, користуючись цією ж інформацією, дитину поступово схиляють до суїцидальних думок -«що їй не місце в цьому світі, що тут її ніколи не зрозуміють і не приймуть, що навколо світ сірий, а інший світ - прекрасний».

У підлітковому віці, коли навіть найменші неприємності здаються трагедією, діти легко піддаються такому впливу. Так що «адмінам смерті» не складає труднощів швидко вселити дитині необхідність переходу «в інший світ». Тоді починається гра у смерть.

Дитині дають завдання, переважно пов'язані з нанесенням собі каліцтв або ризикованими ситуаціями.Хто вони - ці адміністратори груп смерті, точно не встановлено й досі.Одні вважають, що вони - наркоторговці, інші - професійні психологи, треті наполягають на тому, що вони - просто психопати.

Ким би вони не були, на рахунку цих фактично вбивць - сотні дитячих життів.Точне число жертв смертельної гри ні в Росії, ні в Україні не знає ніхто.Але, наприклад, Генеральний директор російської громадської організації "Порятунок дітей від кіберзлочинів" Сергій Пєстов заявляв, що таких смертейможе бути більше тисячі.

Дочка Пєстова минулого року теж наклала на себе руки.

А взагалі в 2016 році близько23 тисяч росіян різного віку покінчило життя самогубством.

З'явився й інший феномен - активісти, які виманюють потенційних самогубців із соцмереж. У Мережі їх називають"китобоями" або "дельфінами". Переважно це підлітки, які відрізняються від своїх депресивних однолітків більш стійкою психікою.

Як зрозуміти, що з дитиною щось не так?

Складне запитання, на яке психологи не дають однозначної відповіді, але більшість схиляється до того, що не варто чекати, поки дитина зміниться.

У будь-якому випадку варто вже зараз проаналізувати, чи добре ви знаходите спільну мову зі своїм чадом, довіряє вам дитина - чи ставиться як до наглядача.До речі, звідси головне правило, на якому наполягають психологи, - не тисніть на дитину.

Систематична перевірка її листування в соціальних мережах, смс та інші стеження можуть погіршити ситуацію, тут психологи радять проявити максимальну делікатність. Варто негайно зосередитися на налагодженні з дитиною довірчих і рівноправних відносин, в яких вона мала б гарантовані права і голос.

Щодо тривожних симптомів, як то - сонливість, погіршення успішності, уваги, пам'яті, зміни настрою тощо, вони спостерігаються у всіх підлітків і визначити, що з дитиною щось не так, за ними вкрай складно.
Навпаки, батьки більшості загиблих дітей стверджували, що абсолютно нічого підозрілого не помічали в своїх дітях.

Як протистоять мисливцям за дітьми в Україні

Поки що в Україні не ведеться точна статистика жертв «груп смерті», але майже щодня почали з'являтися повідомлення про те, що правоохоронці запобігають смерті дітей, вчасно виявляючи їхні наміри. Є й трагічні летальні випадки.

Департаментом кіберполіції були проаналізовані відвідувачі таких груп смерті ВКонтакте, а також - опублікований список українських дітей, які перебувають у цих групах.Відповідний список оновлюється,але вже зараз шляхом вибіркової перевірки можна встановити, що більшість зазначених сторінок - видалені. Так що не виключено, що одразу ж підлітки заведуть нові акаунти, хоча і є невеликий шанс, що на цю інформацію звернуть увагу батьки.

У будь-якому разі тих,хто виявив «групи смерті», правоохоронці просять звертатися до кіберполіції за номером: (044) 374-37-21.

Нова гра - «Зникни на 24 години»

Також сьогодні, 21 лютого, прокуратура Черкаської області звернулася через ЗМІ до батьків і органів опіки і профілактики з вимогою застерегти дітей від участі у небезпечних іграх.

Прокурори попередили, що дітей почали втягувати в нову небезпечну гру під назвою «Зникни на 24 години», суть якої полягає в тому, що підліток має піти з дому і не давати про себе знати протягом доби.

Природно, перебуваючи невідомо де, дитина може легко стати жертвою злочину або довести себе до суїциду, застерігають черкаські прокурори.

Вони вимагають від представників органів опіки провести роз'яснювальні бесіди з батьками, щоб ті були більш уважні до психологічного стану підлітків, організовували для них активний відпочинок, відволікаючи від занадто тривалого перебування у соцмережах.




Батьківські збори-тренінг «Стилі виховання дитини в сім’ї» (5-7 класи)

Мета: Ознайомити батьків зі стилями батьківської поведінки та стилями сімейного виховання. Дати можливість зрозуміти і відчути батькам, що їхня дитина особистість, з власними потребами і розвитком, яка може долати труднощі завдяки підтримці батьків.
На дошці:
1. Висловлювання видатних людей:
“Хоч би яка у вас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота — виховання людини. ”
В.Сухомлинський
“Дитина — рентгенівський знімок сім’ї. ”
А.Макаренко
“Усі ми стали людьми настільки, наскільки навчилися любити і розуміти інших. ”
Б.Пастернак
“Якими діти народжуються, не залежить ні від кого, але щоб вони шляхом правильного виховання стали гарними нам під силу ”.
Плутарх
2. Зображення квітучої галявини.

Хід зборів.

Батьки заходять до класу, і вибирають листочок одного з п'яти кольорів, розсаджуються за столи, позначені цим кольором.
1. Презентація теми і мети батьківських зборів.
2. Розповідь вчителя про стилі батьківської поведінки.
Сім'я особлива атмосфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. Саме від сімейного спілкування віє теплотою і сердечністю, турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що саме сімейне спілкування — запорука доброго настрою і душевного спокою. І з другого боку — ніде люди не ранять так боляче, як вдома, в сімейних конфліктах. Психологічний клімат родини дуже важливий для психічного здоров'я дитини, він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту, або дискомфорту. Стиль поведінки батьків позначається на становленні дитини, її розвитку.
Є такі стилі батьківської поведінки:
- Авторитетний. Батьки визначають та заохочують самостійність дітей. Вони відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки, допускають зміну своїх вимог у розумних межах. Діти у таких батьків добре адаптовані, упевнені у собі, вони добре навчаються у школі, та мають високе само оцінювання.
- Авторитарний. Батьки віддають накази, сподіваючись беззаперечного виконання, встановлюють жорсткі вимоги та правила, не допускають їх обговорення, дозволяють дітям лише мінімальну незалежність. Діти таких батьків часто боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі.
- Ліберальні. Такі батьки не достатньо або зовсім не регламентують поведінку дитини, у них беззастережна батьківська любов. Дітям надають необмежену свободу, не встановлюють будь-яких обмежень. Такі діти схильні до неслухняності та агресивності, поводяться неадекватно та імпульсивно.
- Індиферентний. Між дітьми і такими батьками холодні взаємини. Батьки обтяжені власними проблемами, не мають сил на виховання дітей. Вони часто байдужі до власних дітей, не встановлюють жодних обмежень. При такій поведінці батьків дитину ніщо не втримує від вияву асоціальної поведінки.
Хай кожен з батьків проаналізує, який характерний стиль батьківської поведінки для нього і що потрібно змінити в своїй поведінці. Тому що найкраще адаптуються в житті діти авторитетних батьків.
3. “Галявина виховання ”.
На кожному столі є зображення квіток з написами дій дорослих під час виховання дітей. Прошу батьків вибрати дії, які найчастіше використовуєте у вашій практиці і прикріпити квіти до нашої “галявини ”.
Червоні квіти: покарання, накази, зауваження, глузування, присоромлювання, нотації, застереження, ігнорування, образа, допит.
Оранжеві квіти: критика, вмовляння, керування, повчання, моралізування.
Голубі квіти: особистий приклад, вислуховування, комплімент, заохочення, похвала, доброзичливі інтонації, зацікавленість, посмішка, підтримка.
І тепер подивимось на нашу “галявину ” - на ній досить багато червоних квітів, а червоний колір — колір застереження, заборони.
4. Робота в групах.
Більшість психологів вважає. Що психічне здоров’я, розвиток і становлення дитини нерозривно пов'язані також із типом батьківського виховання.У кожної з п'яти груп є опис стилю батьківського виховання.Прошу опрацювати їх і сформулювати докази того, що саме обраний стиль сімейного виховання найважливіший.
- Авторитарний стиль виховання.
Усі рішення приймають батьки, вони вважають, що дитина повинна підкорюватись їхній волі, ставлять перед дитиною високі вимоги, контролюють її поведінку, обмежують її свободу. Батьки змалку виховують почуття відповідальності, вміння долати труднощі.
- Опікувальний стиль виховання.
Батьки прагнуть бути завжди з дитиною, вирішувати за неї всі її проблеми. Дитина займає центральне місце в сім'ї.
- Потуральний стиль виховання.
Батьки приділяють дитині недостатньо уваги, вона віддана сама собі. Такі батьки не вміють виховувати, не спрямовують і обмежують дитину.
- Хаотичний стиль виховання.
У батьків відсутній єдиний стиль виховання, нема чітких вимог до дитини. Між батьками є розбіжність у виборі виховних засобів.
- Демократичний стиль виховання.
Батьки виховують у дитини особисту відповідальність і самостійність, відносно до її вікових можливостей. Дитина присутня при обговоренні сімейних проблем, бере участь у прийнятті рішень. Батьки вимагають від дитини обміркованої поведінки, і самі чуйно ставляться до її запитів. При цьому батьки виявляють твердість, дбають про постійне дотримання дисципліни.
Представник кожної групи зачитує опис стилю виховання і обґрунтовує чому даний стиль виховання є найкращім.
Орієнтовні пояснення батьків:
- Авторитарний.Дитина ще нічого не розуміє, вона маленька. Батьки краще знають що їй потрібно і чого вона хоче, тому вона повинна слухатись.
- Опікувальний.Треба щоб найменше труднощів і проблем було у дитини. Щоб дитину нічого не засмучувало.
- Потуральний.Дитина хай робить що хоче, лише б не заважала.
- Хаотичний.Коли є час, тоді виховуємо. Нас ніхто не виховував, і виросли.
- Демократичний.Виховувати необхідно розумно. В разі потреби — допомогти, чи проконтролювати, чи дати змогу виконати самостійно.
А учасники інших груп у формі дискусії обговорюють до чого може призвести саме даний стиль.
Орієнтовні відповіді опонентів:
- Авторитарний.
Діти таких батьків поводяться агресивно і відчужено. З віком дитина все частіше виявляє жорстокість, агресію. У неї неадекватна самооцінка (занижена, чи завищена).
- Опікувальний.
Дитина не може самоутвердитись, зростає її невпевненість у собі.
-Потуральний.
Дитина негативно ставиться до навчання, відчуває невпевненість, у неї низький рівень мотивації.
-Хаотичний.
Такі діти часто невпевнені, не довіряють дорослим. Відчуття нестабільності веде до несподіваних рішень, неадекватної поведінки.
-Демократичний.
Такі діти достатньо адаптовані, вони не соромляться запитувати, відповідальні і самостійні.
Висновок.
Тож найдоцільнішим є демократичний стиль виховання, коли батьки готові в разі потреби допомогти дитині, постійно спілкуються з дитиною, вірять в її здатність до успішної самостійної діяльності. Батьки найбільш значимі для дитини люди і саме від того, який стиль виховання ви обираєте, залежить якою людиною агресивно чи доброю, відкритою чи замкненою вона стане. Тому давайте ми з вами складемо загальні правила виховання наших дітей (за пропозиціями батьків і вчителя).

Правила виховання.
1. Повірте у неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина унікальна, не схожа на жодну іншу, і не є вашою точною копією. Приймайте її такою, якою вона є, підкреслюйте її сильні властивості.
2. Будьте уважними і чуйними до дитини, уникайте образ і погроз.
3. Поєднуйте повагу до дитини з вимогливістю, не соромтеся виявляти любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете за будь-яких обставин.
4. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність.
5. Діти повторюють дії дорослих, насамперед батьків. Станьте взірцем для них.
6. Заохочуйте особисту відповідальність і самостійність.
7. Вимагайте обміркованої поведінки.
8. Чуйно ставтесь до запитів дитини.
9. Намагайтеся впливати на дитину проханням. І якщо прохання не виконується, лише тоді вдавайтеся до інструкцій наказів.
10. Дбайте про постійне дотримання дисципліни.
11. Покарання не повинне витісняти любов. Воно повинно бути справедливим, враховуючи вчинок і мотив.
12. Частіше спілкуйтеся з дітьми, вислуховуйте їх.
А тепер поміркуємо, чи потрібно забрати деякі квіти з нашої “галявини ”, щоб вона стала більш ніжною і спокійнішою.
Як зазначає великий педагог, академік Шалві Амонашвілі, внутрішній вогонь, закладений у дитині природою, з'являється перед нами у трьох основних пристрастях:
- Перша пристрасть — це пристрасть, до Розвитку. Дитина не може не розвиватися — духовно, морально, розумово, фізично.
- Друга пристрасть — це пристрасть до Дорослішання. Діти прагнуть до дорослішання, хочуть бути старшими. Підтвердження тому — зміст рольових ігор, у яких кожна дитина бере на себе “обов’язки дорослої людини. Задоволення пристрасті до дорослішання відбувається в спілкуванні, в першу чергу з дорослими.
- Третя пристрасть — це пристрасть до Свободи. Дитина виявляє її з раннього дитинства. В різних формах і багатогранно. Особливо сильно вона виявляє себе, коли дитина 2-3-річного віку намагається вислизнути з-під оцінки дорослих, і прагне утвердити свою самостійність: “Я сам!”.
Зрозуміло, що дітям не можна дозволити все. Вседозволеність може згубно позначитись на їхній долі, але потрібно зрозуміти і те, що дітей неможна виховувати у всезабороняючій атмосфері, не можна їх постійно тримати в “своїх руках “, силувати і примушувати проти їхньої волі.
5. Вправа “Моя дитина ”.
Ми склали загальні правила. Дійшли взаєморозуміння в питаннях сімейного виховання, тож об'єднаємось в одне коло (батьки сідають в одне коло).
Я вручаю вам оцю гарну, живу тендітну квітку — це образ вашої дитини. Передавайте її з рук в руки, і дивлячись на неї продовжить розповідь за початком:
“Я хочу, щоб мій син (моя донька), стали, були ...
Для цього я ...”
6. Підсумок зборів.
“Дитина не тільки готується до життя — вона вже живе. Потрібно відкрити дитині саме життя. Допомогти їй проводити спостереження над явищами життя, черпати з них досвід для його поліпшення, вибрати в ньому вірний шлях ” Ш.Амонашвілі.
Виховуючи, будемо виховуватись самі, адже справжнє виховання дитини — у вихованні самих себе.




Батьківські збори « ПРОБЛЕМА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У ШКОЛІ»

Форма проведення: «круглий стіл».

Задачі зборів:
1. Познайомити батьківський колектив із можливими проблемами адаптації дітей у перший рік навчання.
2. Розробити рекомендації для створення системи комфортних взаємин із першокласником.

Питання для обговорення:
· Фізіологічні труднощі адаптації першокласників у школі.
· Психологічні труднощі адаптації першокласників у школі.
· Система взаємин дітей у класі.

Хід зборів

I. Обговорення першого шкільного дня дитини
Батьки діляться враженнями один з одним і вчителями: з яким настроєм дитина прийшла додому, як її поздоровляли члени родини, які подарунки вона одержала.

II. Батьківський практикум-гра «Кошик почуттів»
Це може виглядати приблизно так.
Слово педагога. Шановні мами й татусі! У мене в руках кошик, на дні якого знаходяться найрізноманітніші почуття, позитивні й негативні, котрі може відчути людина. Після того як ваша дитина переступила шкільний поріг, у вашій душі, у вашому серці міцно оселились почуття й емоції, що заповнили все ваше існування. Опустіть руку в кошик і візьміть «почуття», що найбільше переповняє вас уже тривалий період часу, назвіть його.
Батьки називають почуття, що їх переповняють, які вони болісно переживають.
Таке завдання дозволяє акцентувати увагу на важливості події, виявити проблеми та труднощі, що виникають у родинах, та обговорити ці проблеми в ході розгляду теми зборів.
Фізіологічні умови адаптації дитини до школи
Обговорення питання
Ознайомлення педагога та лікаря з проблемами здоров'я дитини. Зміна режиму дня дитини в порівнянні з дитячим садком. Необхідність чергування ігор з навчальною діяльністю дитини. Спостереження батьків за правильною позою під час виконання домашніх занять (попередження короткозорості, викривлення хребта). Організація правильного харчування дитини. Турбота батьків про загартовування дитини, максимальний розвиток рухової активності (створення вдома спортивного куточка). Виховання в дітях самостійності та відповідальності як головних якостей збереження власного здоров'я.
Психологічні труднощі адаптації дитини до школи
Під час обговорення даної проблеми необхідно звернути увагу на такі важливі умови психологічної комфортності в житті першокласника:
· створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини;
· роль самооцінки дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінка, тим більше труднощів у дитини у школі);
· формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;
· обов'язкове знайомство з дітьми її класу та можливість їхнього спілкування після школи;
· неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності третіх осіб (бабусь, дідусів, однолітків);
· виключення таких засобів покарання, як позбавлення задоволень, фізичні та психічні покарання;
· урахування темпераменту в період адаптації до шкільного навчання;
· надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю її навчальної діяльності;
· не тільки заохочення дитини за навчальні успіхи, а й моральне стимулювання її досягнень;
· розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини.
Взаємини однокласників
Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик, ім'я якого значуще для цілого покоління учнів, батьків і вчителів, опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до спілкування з однокласниками у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їх допомогою готувати дитину до дорослого життя.

· Не віднімай чужого, але і своє не віддавай.
· Попрохали - дай, намагаються відняти - намагайся захиститись.
· Не бийся без причини.
· Кличуть грати - іди, не кличуть - спитай дозволу грати разом, це не соромно.
· Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
· Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.
· Через оцінки не плач, будь гордим. З учителем через оцінки не сперечайся і на вчителя за оцінки не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов'язково в тебе будуть.
· Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.
· Намагайся бути акуратним.
· Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому.
· Пам'ятай: ти не краще за всіх, ти не гірше всіх! Ти - неповторний для самого себе, батьків, учителів, друзів!
Дуже добре, якщо батьки помістять звід цих правил у кімнаті чи в робочому куточку своєї дитини на видному місці. Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй удається виконати, а які - ні і чому. Можна спробувати придумати разом з дитиною свої правила.




Батьківські збори «Роль батьків у житті дитини» (3-4 класи)
Хід зборів
І. Вступ. Організація. Привітання.
ІІ. Основна частина.
1.Як добитися слухняності від дитини Батько та мати дають життя дитині та живуть для її щастя. Найбільше щастя для батька та матері — чесне, гідне життя дітей, їх працелюбність, а в шкільні роки — старанність у навчанні. Проблема батьків та дітей — одна із найскладніших у вихованні, у цієї проблеми стільки гранів, скільки перед нами дітей. Всі спроби сформувати виховний вплив на дитину зостануться даремними, якщо батько, мати не є тими людьми, які уособлюють моральну культуру та повноту життя дітей. Лише за такої умови, що в батька та матері є моральне право наказувати, всі повчання, призначені для дітей, можуть дійти до їх серця, викликати відповідні почуття, пробудити бажання бути хорошим. Наказування з любов’ю оберігає та захищає дитину, вона з розумінням ставиться до вимогливості, строгості батька та матері, знає, що в поведінці недопустиме свавілля. Наказування без любові перетворює життя дитини на кару. І інша проблема: чим ніжніша та щедріша батьківська любов, тим мудрішою та більш досвідченою має бути воля. Любов без вміння наказувати, керувати бажаннями, особливо обмежувати бажання, перетворює дитину у капризну, свавільну істоту, на яку не буде ніякої управи. Неслухняність — у переважній більшості випадків — порушення гармонії любові та волі. Для дитини є дуже важливим суспільний, сумісний вплив, батька та матері як духовної співдружності, товариства. Любов та дружба, взаємна підтримка батька та матері є для дитини наочним прикладом, який вводить його у світ людських стосунків. 2.Батько й мати – незамінні вихователі Батько та мати повинні доповнювати один одного. Але все ж найперші витоки, перше найтонше коріння морального розвитку дитини — у розумі, почуттях, душевних поривах матері. Людина у своєму моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, яка гармонія любові та волі у її духовному світі. Мудрість материнської любові полягає у тому, що воля керує любов’ю та істинна людська любов одухотворяє головний стимул волі почуття відповідальності за майбутнє дитини. Громадянин, воїн, мужня та непохитна людина, готова віддати життя за свою віру та переконання, починається з відданої, безкорисної та щедрої любові до матері. Мати не лише народжує, але і породжує. Вона породжує наше буття, одухотворяє життя духом свого народу, рідним словом, думкою, любов’ю та ненавистю, відданістю та непримиримістю. Мати творить неповторну людську особистість — ось у чому сенс, мистецтво та майстерність того, що має назву породження. Завдяки матері ми єдині зі своїм народом. Справжня жінка-мати ніжна та тверда, мужня та безмежно добра, непохитна та дипломатична одночасно. Але не можна заперечувати особливої ролі й особливого місця батька у вихованні дітей. Воно зумовлене його відповідальністю. Батько, що вміє бути відповідальним,— справжній чоловік; його воля стає силою, здатною дисциплінувати думки, почуття, пориви дітей. Стосунки в родині історично склалися так, що праця батька, яка має на меті турботи про здоров’я, життя, благополуччя дітей, стає основою його моральності. Чим бажаніша та радісніша ця праця, тим чистіший, шляхетніший образ його як чоловіка, батька. Його мужність полягає в умінні захищати, оберігати дітей та дружину. Моральний обов’язок, моральна відповідальність чоловіка вимагають від нього бути головним годувальником дітей та матері: обставини можуть скластися так, що у певні періоди праця матері повинна полягати лише у вихованні дітей. Кожна дитина бажає бачити у своєму батькові риси, які створюють стійкі цінності — честь, гордість, достоїнство сім’ї. Пізнання моральних багатств у власному батькові — нічим незамінні уроки честі. Інтереси батька та матері спрямовані на спільну мету: виростити дітей фізично та морально здоровими, гідними громадянами, розкрити їх здібності та дати їм відповідну освіту. Але вони досягають цієї мети кожен власними способами. Якщо старання матері, насамперед, зосереджені на збереженні здоров’я та сил своєї дитини, то старання батька спрямовані на те, щоб навчити дитину безстрашно витрачати їх на суспільну користь. Як правило, саме батько прищеплює дітям навички, що вимагають напруження, вольових зусиль, самовіддачі, виховує у них почуття обов’язку та відповідальності за доручену справу, виводить їх інтереси за поріг власного дому. Саме він у більшій мірі залучає своїх нащадків до суспільних турбот. Батько виконує роль зв’язку, який сполучає: у суспільстві він виступає як носій сімейного начала та інтересу, а в домі — як носій суспільного. Цим він і доповнює матір, але не замінює її. 3.Особливості виховання дитини в неповній сім’ї Нерідко жінка ростить дітей без батька. Безсумнівно, це вимагає суттєво більших зусиль, і рідко вона обходиться без сторонньої допомоги. У цьому випадку роль батька має взяти на себе дідусь чи старший брат матері, а часом і добрий приятель. Тому що дітям конче потрібен зрілий приклад чоловічої поведінки. У теперішній час мало кого із жінок влаштовує просто присутність чоловіка в домі. Вимоги до сучасного батька зростають рік від року. Саме батько повинен привчити своїх дітей до праці, праці напруженої, може, інколи навіть ризикованої. Він має допомогти побачити цілі в житті, близькі та далекі, навчити добиватися задуманого. В домі всі роботи, які не вимагають спеціальної підготовки, батько може виконувати разом із синами.
4.Діти – щастя, створене вашою працею Прийде час, і батькові доведеться пояснити хлопчику фізіологічні особливості його організму, привчити до гігієни. А ще пояснити, як поводити себе з дівчатками, як заслужити їх повагу, увагу, як берегти їх честь та достоїнство. Ніякі книги не замінять довірливої бесіди батька із сином, як і матері з дочкою. Адже батько може застерегти сина від повторення власних помилок, які колись спричинили йому немало страждань. Мистецтво батьків полягає в тому, щоб, не втрачаючи авторитету, не опускаючись до недбалої фамільярності у стосунках із дітьми, вміти сказати їм найнеобхідніше та бути впевненим, що тебе зрозуміють. А батькам, у свою чергу, необхідна впевненість: скрутно буде дорослим, молодші не злякаються, не заплачуть, а навпаки — приймуть на себе клопоти та піклування про благополуччя отчого дому. Тільки у батьківському вихованні органічно зливається суспільне й інтимне. У цьому злитті й полягає гармонія щастя. Якщо ви хочете стати неповторною особистістю, якщо ви мрієте залишити після себе слід на землі — не обов’язково бути видатним письменником або вченим, творцем космічного корабля або відкривачем нового елемента періодичної системи. Ви можете утвердити себе в суспільстві, засяяти красивою зіркою неповторної індивідуальності, виховавши хороших дітей, хороших громадян, хороших трудівників, хорошого сина, хорошу дочку, хороших батьків із своїх дітей. Творення людини — найвище напруження всіх ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти — не тільки і не стільки джерело щастя. Діти — це щастя, створене вашою працею. Пам’ятайте це. Щастя батьківства і материнства — не манна небесна, воно не приходить святковим гостем. Воно важке і вистраждане. Воно приходить тільки до тих, хто не боїться одноманітної, багаторічної праці — праці до самозабуття. Складність цієї праці полягає в тому, що вона, ця праця, являє соболю злиття розуму і почуттів, мудрості й любові. Це вміння, насолоджуючись нинішньою миттю, тривожно заглядати в майбутнє. Там, де втрачена ця мудра батьківська та материнська здатність, щастя стає маревом.
5.Педагогічний практикум Батькам пропонується обговорити ситуації. Ситуація 1 «Андрійко прийшов додому радісний, збуджений. Мама була вдома, вона готувала обід і, як завжди, була зайнятою. «Мамо, мамо, мене обрали головою класу! А у класі в нас — 27 учнів. І я тепер за всіх відповідаю». Мама не підтримала розмови, вона послала хлопчика мити руки, стала розігрівати страву. За обідом Андрійко декілька разів намагався продовжити розмову, але реакція була одна: «їж, не відволікайся, бачиш, мені ніколи». — «Нічого більше не розкажу тобі!» — сказав Андрій та пішов до своєї кімнати».
Запитання до дискусії:
• Як ви думаєте, що відчував Андрійко до мами?
• Чому Андрійко образився на маму?
• Якою, з вашої точки зору, мала бути реакція мами на розповідь сина про його шкільне життя?
• Як би ви вчинили в аналогічній ситуації?
Ситуація 2. «Мені — чотирнадцять років. У мене є тато, мама, молодший брат. Але кожен у нашій родині живе сам по собі. За стіл ми ніколи не сідаємо разом, а кожен їсть окремо. Ми нікуди не ходимо всією сім’єю, ні гуляти, ні в кіно. Одного разу ми купили квитки до цирку, але тато і мама відмовилися з нами йти.Тато не пиячить, любить працювати, допомагає мамі. Мама також дуже працелюбна. Але як вона до мене ставиться! Коли я намагаюся порадитися з нею, вона відповідає коротко: «Не знаю». Коли я хочу сама поцілувати маму, вона мене відстороняє: «Не люблю «телячих ніжностей»«. Радитися мені доводиться з бабусею (мамина мама). Бабуся у мене чудова, вона мене розуміє. Але бабуся старенька, багато у її житті було по-іншому, а мама могла б зрозуміти мене краще. Я дуже заздрю своїй подрузі, бо в неї мама зовсім інша. Коли я буваю у них вдома, мама подруги завжди цікавиться моїми справами. Разом ми п’ємо чай, розмовляємо. Мама подруги розповідає про себе, я — про себе, про що мрію, якою хочу стати. Ця чужа жінка ставиться до мене з ласкою, а моя мама ні разу не назвала мене донькою. Моя мама дуже нестримана, кричить, часто докоряє мені, а іноді може і вдарити. При гостях може вилаяти, принизити, виставити напоказ мої недоліки. Я дуже ображена на свою маму, часто плачу...»
Запитання до дискусії:
• Що ви думаєте про батьків цієї дівчинки?
• Чи поділяєте ви їх думку з приводу виховання дочки?
• Якою може вирости дитина, коли батьки дотримуються таких принципів виховання?
• У чому ви бачите помилку батьків?
• Чи можна виправити цю помилку?
• Як, на вашу думку, можна виправити її? (Розповіді батьків по обміну досвідом.) • Назвіть найголовніші, з вашої точки зору, критерії стосунків батьків та дітей-підлітків.
Ситуація 3. «Живе в одному селі почесний трудівник-комбайнер. Часто портрети його вміщали в газетах, одного разу навіть біля дороги поставили стенд з великим портретом Івана Пилиповича й написали: «Ось із кого треба брати приклад». Був в Івана Пилиповича син, теж Іван. Любили мати й батько єдину дитину, та нерозумною була ця любов: задовольняли всі примхи Івасика. Купували все, що побажає дитина (так до чотирнадцяти років називали батьки сина). А син відчув, що він купається у променях батьківської слави, не зазнав ніяких труднощів — і виріс ледарем. Усе йому діставалося легко, але чим легше дістаються людині радощі в дитинстві й отроцтві, тим менше справжнього щастя знає вона в зрілі роки — задумайтесь над цією закономірністю, дорогі мати й батьку. Учителі запрошували, бувало, Івана Пилиповича до школи, але йому все ніколи було то за домашньою, то за суспільною роботою. Одного разу сталося нещастя: побив Іван свою однокласницю так, що лікаря довелося викликати. Послали за Іваном Пилиповичем: іди, батьку, скоріше, нещастя із сином. «Яке нещастя?» — тривожно запитав батько. Розповіли, в чому річ. Батько полегшено зітхнув: «Я думав, з ним якесь нещастя... Ніколи мені зараз у школу йти. їду на зліт ударників». Увечері Івана Пилиповича все ж таки вдалося запросити до школи. Вислухавши схвильовану розповідь вихователя, не сказавши ЯІОДНОГО слова, він прийшов додому, побив сина, пояснюючи причину свого гніву: «Щоб мене в школу більше не викликали». А наступного дня Іван пішов у поле, узяв дві жмені грязі й заліпив очі на батьківському портреті...» (За В. О. Сухомлинським.) Запитання до дискусії:
• Чи можна Івана Пилиповича, на вашу Думку, назвати гарним батьком? Поясніть, чому.
• Назвіть аморальні якості хлопчика Івана. Які причини їх формування?
• Чи важлива, з вашої точки зору, у вихованні дитини співпраця школи та батьків?
• Як ви думаєте, що відчував Іван Пилипович, слухаючи розповідь учителя про його сина? Що відчує батько, дізнавшись про останній ганебний його вчинок?
• Чи є, на вашу думку, шанси виправити негативні риси Івана-молодшого? Як це можна зробити?
• Які поради ви б дали батькові хлопця?
• З часу подій, описаних Сухомлинським, минуло декілька десятиліть. Як ви вважаєте, чи актуальні зараз проблеми виховання, яких торкнувся у своїй розповіді видатний педагог? Чому?
• Чи поділяєте ви думку, викладену у давньому японському прислів’ї: «Якщо бажаєш добра своїм дітям, дай їм трохи спізнати і холоду, і голоду»? Обґрунтуйте вашу відповідь.
ІІІ. Підсумки зборів
Сьогоднішню нашу зустріч хочеться закінчити словами відомого українського педагога Василя Сухомлинського: «Виховання дітей — це віддання особливих сил — сил духовних.Людину ми творимо любов’ю — любов’ю батька до матері, і матері до батька, любов’ю матері й батька до людей, глибокою вірою в гідність і красу людини. Прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де мати із батько по-справжньому люблять одне одного і разом із тим люблять і поважають людей... У такої дитини — мир і спокій у душі, стійке моральне здоров’я, щиросерда віра в добро, віра в красу людську, віра в слово вихователя, чутливість до засобів впливу на людську душу — доброго слова й краси».



12 жовтня 2015 року в навчальному закладі були проведені загальношкільні батьківські збори на тему «Людина залишає себе в людині», присвячені Дню захисника Вітчизни, Дню українського козацтва та Дню молитви за всіх полеглих за волю народу і державність України.




Положення про батьківські збори та батьківський всеобуч

1.Загальні положення

1.1. Авторитет школи та вчи­телів у багатьох випадках визна­чається організацією та проведен­ням батьківських зборів.
1.2. Батьківські збори — форма аналізу, осмислення на основі да­них педагогічної науки, досвіду виховання.
1.3. Батьківські збори — це школа виховання батьків, форму­юча батьківська суспільна думка, батьківський колектив.
1.4. Батьки (особи, які їх замі­нюють) зобов'язані відвідувати батьківські збори, які проводить школа (із Статуту школи).
1.5. Даний документ є локаль­ним актом щодо питань регулю­вання відносин між школою та батьками.

2.Мета та задачі батьківських зборів

2.1. Виховання батьків, бать­ківського колективу.
2.2. Формування батьківської суспільної думки.
2.3. Ознайомлення батьків із питаннями педагогіки, психо­логії, законодавства України.

3.Види батьківських зборів

3.1. Існують такі види бать­ківських зборів:
• організаційні;
• тематичні;
• збори-диспути;
• звітові;
• збори-консультації;
• збори-співбесіди.
3.2. Батьківські збори, як пра­вило, є комбінованими.
3.3. Основна частина батьківсь­ких зборів—педагогічна просвіта (батьківський всеобуч).
3.4. Батьківський всеобуч пла­нується відповідно до:
• вимог соціуму;
• напряму роботи школи;
• вікових особливостей дітей

4.Задачі батьківського всеобучу

4.1. Знайомство батьків з ос­новами педагогічних, психоло­гічних, правових знань.
4.2. Забезпечення єдності ви­ховної взаємодії школи та сім'ї.
4.3. Узагальнення та розпов­сюдження позитивного досвіду виховання.
4.4. Попередження батьків про уникнення найпоширеніших по­милок.
4.5. Залучення батьків до актив­ної участі у виховному процесі.

5.Проведення батьківських зборів

5.1. Загальношкільні бать­ківські збори проводяться один раз на семестр за планом роботи школи.
5.2. Основні питання, які роз­глядають на зборах:
а) ознайомлення:
• з документами про школу;
• з основними напрямками роботи школи;
• із задачами, які стоять перед школою;
• зі звітами про роботу;
• із локальними актами;
б) обмін досвідом щодо питані виховання дітей;
в) використання знань, умінь можливостей батьків у робот з дітьми;
г) надання допомоги у вирішенні господарчих питань.
5.3. Класні батьківські зборі проводяться один раз на семестр.
5.4. Основні питання, які роз­глядають на батьківських зборах
• аналіз навчально-виховного процесу у класі;
• задачі, які визначають по­дальшу роботу;
• планування, організа­ція діяльності щодо виконанні задач;
• підведення підсумків;
• актуальні педагогічні, психологічні, правові проблеми (бать­ківський всеобуч).
5.5. При підготовці та проведенні батьківських зборів слід враховувати ряд важливих мо­ментів:
• атмосферу співробітництва школи та сім'ї щодо реалізації програми посилення «плюси та ліквідації «мінусів» у характері та поведінці дитини;
• інтонацію зборів: радимо та роздумуємо разом;
• професіоналізм педагогів — знання, компетентність (про життя кожної дитини не лише у школі, а й за її межами, уявлення про рівень їхніх вимог, стан здоров'я);
• добрі, довірливі стосунки
• головні показники ефект­ності батьківських зборів — це:
а) активна участь батьків:
б) атмосфера активного обговорення питань;
в) обмін досвідом;
г) відповіді на питання, поради та рекомендації

6.Права батьківських зборів

Батьківські збори мають право:
а) звернути увагу батьків на:
• правильне виконання рішень зборів;
• виконання п. 4 ст. 52 Закону України «Про освіту» (батьки (за­конні представники) навчаються, вихователі несуть відповідаль­ність за виховання дітей, отри­мання ними основної загальної освіти);
• виконання п. 4 ст. 17 Закону України «Про освіту» (відпові­дальність за ліквідацію учнівсь­кої академзаборгованості протя­гом наступного навчального року покладається на їхніх батьків (за­конних представників);
• виконання Статуту школи (батьки зобов'язані вико­нувати Статут школи);
• обговорення питань про шкільне життя та прийняття рішень у формі пропозицій;
б) запрошувати на збори спе­ціалістів:
• юристів;
• лікарів;
• психологів;
• працівників правоохоронних органів;
• членів адміністрації школи;
• представників громадських організацій.
Усі пропозиції батьківських зборів розглядаються посадовими особами Закладу з наступними повідомленнями про результати розгляду, термін розгляду пропо­зицій — один місяць.

7.Документація батьківських зборів

7.1. На всіх батьківських збо­рах ведеться протокол.
7.2. Протоколи батьківських зборів:
• підписуються головою та секретарем батьківських зборів;
• зберігаються у методичному кабінеті школи та відносяться до шкільної документації;
• протоколи класних бать­ківських зборів зберігаються у класних керівників.
7.3. Зошит протоколів пови­нен бути прошнурований, прону­мерований, скріплений підписом Голови батьківського комітету.
7.4. Матеріали батьківських зборів зберігаються у методич­ному кабінеті у папці зі скорозшивачем та відносяться до шкільної документації.
7.5. Термін зберігання прото­колів та документів до них визна­чається терміном навчання учнів на визначеному щаблі:
• 1—3-ті класи — 3 роки;
• 5—9-ті класи — 5 років;
• 10—11-ті класи — 2 роки.

8.Заключні положення

8.1. Батьківський всеобуч, який проходить на батьківських збо­рах, може змінюватись у зв'язку зі змінами:
• соціуму;
• напрямку роботи школи;
• рівня освіти батьків.
8.2. Зміни та доповнення до батьківського всеобучу розроб­ляються спільно з:
• адміністрацією;
• психологами;
• головою методичного об'єднання класних керівників;
• представниками науки.
8.3. Зміни та доповнення до батьківського всеобучу розгля­даються на засіданні педагогічної ради у присутності представників загальношкільного батьківсь­кого комітету та затверджуються педрадою.
Батьківські збори є найважливішою формою взаємодії сім'ї і школи, засобом підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Однак для того, щоб воно дійсно виконувало свою роль, необхідно його правильно підготувати і провести. Багато батьків скаржаться на те, що в сучасній школі на зборах класні керівники обговорюють лише організаційні та матеріально-технічні питання, збираючи гроші з батьків.

Які ж функції повинні виконувати батьківські збори?

Серед таких функцій слід вказати:
1) ознайомлення батьків зі змістом та методикою навчально - виховного процесу в школі (характеристика використовуваних навчальних програм, методів навчання, розповідь про проведені позаурочних заходах, факультативах, гуртках і т.п.);
2) психолого - педагогічна освіта тат і мам, яке може виражатися в інформуванні батьків про особливості конкретного віку, умови успішної взаємодії з дітьми і т.д.;
3) залучення батьків до спільного з дітьми діяльність (позаурочні заходи - конкурси, екскурсії, походи тощо);
4) спільне вирішення організаційних питань (харчування, чергування, дисципліни та інших проблем).
Вибір виду і форми батьківських зборів залежить від його тематики і поставлених цілей.
Серед видів можна виділити: організаційні (присвячені, наприклад, майбутньої далекої екскурсії дітей або підготовці до багатоденні походи), збори за планом психолого - педагогічного освіти (наприклад, лекція з залученням психолога про умови успішного спілкування з підлітками), тематичні, зборів-диспути з актуальних проблем навчально - виховного процесу, підсумкові (четвертної) і т.д. Тематика батьківських зборів зазвичай визначається педагогами і може обговорюватися на батьківському комітеті.
Батьківські збори так само можна розділити на загальношкільні, збори з паралелей і класні.
Загальношкільні батьківські збори проводяться зазвичай рідше, ніж класні, раз - два на рік, і то в разі потреби. Тат і мам знайомлять з новими статутними документами школи, нормативними актами у сфері освіти, з основними напрямками, завданнями і підсумками роботи навчального закладу. Збори батьків певної паралелі може проводитися у випадку необхідності обговорення найважливішої проблеми, питання, що стосується тільки учнів даних класів (наприклад, збори батьків випускних класів, тат і мам першокласників).
Класні батьківські збори організовуються кілька разів на рік зазвичай в кінці чверті, триместр, півріччя. На них обговорюються найважливіші завдання навчально-виховної роботи в даному класі, проводиться планування виховної роботи, визначаються способи і методи ефективного співробітництва сім'ї і школи, підводяться підсумки виконаної роботи.

З чого починається підготовка до батьківських зборів?
З визначення його тематики. Необхідні теми нерідко повідомляються адміністрацією, визначаються самостійно педагогами (класним керівником, або вчителями - предметниками), пропонуються батьками. Дуже важливо порадитися з батьками дітей стосовно того, які питання і проблеми їх цікавлять.
Далі слід визначити форму проведення зборів та його зміст - можливо, навіть написати коротко конспект з викладенням інформації, яку треба довести до відома батьків.
Нерідко батьківські збори зводяться до монологу педагога, проте слід активно залучати батьків до обговорення проблем навчально - виховного та організаційного характеру.
Збори можуть проводитися у формі лекції (у ролі лектора - педагог, психолог, лікар), дискусії, роботи по групах для обговорення найважливіших питань роботи і т.д.
Найчастіше використовується традиційна форма проведення батьківських зборів - виступ класного керівника з подальшими його відповідями на запитання батьків.
Зміст для зборів можна почерпнути з психолого - педагогічних книг, газет і журналів, спілкування з вчителями - предметниками, дітьми, батьками, шкільною адміністрацією.
Cлід заздалегідь домовитися з фахівцями, які допоможуть вам провести збори – з педагогами - предметниками, соціальним педагогом, шкільним психологом, медичними працівниками. Дуже добре, якщо вдасться залучити до підготовки зборів батьків. Якщо в планах стоїть виступ батьків, необхідно хоча б у загальних рисах обговорити основні тези, напрямки виступу.
Визначившись з тематикою, формою проведення та змістом зборів, необхідно підготувати засоби - ілюстрації, документи (наприклад, шкільні щоденники та журнали, нормативні документи - Статут Школи, Правила учнів). Важливо так само встановити час проведення зборів і підготувати для його проведення приміщення, подбавши про його чистоту, провітрювання та забезпечення місць для всіх учасників.
Інформація про час і місце проведення зборів повинна бути донесена до батьків завчасно - можна записати її в щоденниках учнів, зателефонувати тим татам і мамам, чия присутність у зв'язку з обговорюваною проблемою дуже важлива для вас. Непогано буде, якщо батьки розпишуться в щоденниках, що ознайомлені з оголошенням про проведення зборів, а якщо не зможуть прийти, то нехай попередять заздалегідь. Завчасне оповіщення дозволить батькам скорегувати свої плани на вечір і знайти час для відвідування батьківських зборів.
Основне виступ на зборах не повинно займати багато часу - ввечері після роботи більшість батьків навряд чи адекватно його сприймуть. Необхідно мати чіткий план проведення зборів - після виступу виділити час на запитання батьків, обговорення інших тем. Бажано про витівки окремих учнів повідомляти їх батькам в індивідуальному порядку (наприклад, в розмові після загальних зборів).
Щоб батьки були з самого початку гарним помічниками школи, їх треба активно підключати до вирішення актуальних питань навчально - виховного процесу, залучати до спільного з дітьми позаурочну діяльність. Батьківський комітет, обраний на батьківських зборах, - важлива опора класного керівника. Багато питань педагогу допоможуть вирішити саме члени батьківського комітету. На зборах після обговорення організаційних моментів (харчування, фінансово - матеріальних аспектів організації позаурочних заходів, підготовки до іспитів, випускного вечора і т.п.) треба відразу визначити ступінь і форми участі батьків у вирішенні даних проблем.
Педагогу не слід забувати, що батьківські збори, на якому відбувається особиста зустріч класного керівника з батьками його підопічних - важливий засіб формування думки тат і мам про школу, вчителів, яким вони довіряють своє чадо. До зборів слід ретельно готуватися, продумуючи грунтовно його методику і зміст.

Кiлькiсть переглядiв: 5436

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.